9 Жовтень

Рік перший: 11 досягнень Нової Української школи

Рівно рік тому, 28 вересня 2017 року, набув чинності Закон України «Про освіту». Ця дата стала відправною для реформування застарілої системи освіти, на яку в останні роки було чимало нарікань.
Нова українська школа, або коротко – НУШ, повинна припинити асоціюватися у школярів з тортурами. Нова система продумана так, щоб дитина навчалася у комфорті і отримала максимум знань, які можна застосувати у житті.

Тепер головною метою стало перетворити школяра на відповідального громадянина, думка якого буде важливою для ухвалення суспільних рішень. Місяць тому до Нової української школи пішли 448 тисяч першокласників, які вчитимуться кардинально по-іншому, ніж раніше. Найважливіші зміни за останній рік, ми зібрали у такі 11 пунктів.

1. ВИДІЛИЛИ РЕКОРДНЕ ФІНАНСУВАННЯ
На Нову українську школу з Держбюджету 2018 року додатково виділили 1,385 млрд гривень. З цих коштів закуповують обладнання і навчальні матеріали для початкових класів на 998 млн гривень, а на навчання вчителів перших класів спрямували 386 млн гривень. Це рекордні суми, які коли-небудь виділяли на розвиток школи з державного бюджету (а не зарплати педпрацівникам, на які щорічно виділяються кошти).

2. ШКОЛА ОТРИМАЛА ШИРОКУ АВТОНОМІЮ
Освітня реформа передбачає широку автономію для усіх шкіл. Тепер у закладі самостійно складають навчальні плани та програми на основі типових від Міносвіти, обирають підручники, а директор школи наймає педагогів. Водночас, вчителі отримали значний простір для вибору та творчої реалізації своїх викладацьких ідей. Вони можуть самостійно обирати методики та підходи до викладання і навчальні програми. Органам місцевого самоврядування залишили формування мережі шкіл та розподіл між ними коштів з державного та місцевого бюджетів.

3. ЗАТВЕРДИЛИ НОВИЙ СТАНДАРТ ОСВІТИ
Його основна ідея – орієнтованість на здобуття не просто знань, а і компетентностей. Тепер важливим стає не просто зазубрити правила і поняття, а вміти застосовувати їх у житті. НУШ має сформувати нового громадянина, який стане більш пристосованим до постійних змін і зможе швидко приймати правильні рішення.

4. ЗАРАХОВУЮТЬ ДО ШКОЛИ БЕЗ КОНКУРСІВ І БІЛЯ ДОМУ
Запроваджено новий порядок зарахування до початкової школи. Тепер для вступу до школи першачки не проходять жодні конкурси на перевірку знань. За новим порядком, пріоритет у зарахуванні надається дітям, які живуть на території обслуговування школи (розподіл здійснюють органи місцевого самоврядування). Цей пункт викликав найбільше нарікань, особливо у великих містах, де батьки звикли вибрати “найкращу” школу. Проте введені нові стандарти НУШ урівнюють якість викладання у всіх початкових школах, і батьки мають віддати дитину в школу не за місцем проживання, якщо там є вільні місця.

5. НОВИЙ ОСВІТНІЙ ПРОСТІР
Реформа зробила навчальний клас дружнім та комфортним для учня, що створює максильно позитивну атмосферу. Тепер у кожного учня буде окрема парта, на стінах інтерактивні дошки, фліпчарти, стенд для змінної виставки. Буде інвентар для настільних та рухливих ігор, творчої діяльності. На підлозі має лежати килим для сидіння, крісла, пуфи та подушки з м’яким покриттям. Крім того, тепер не ініціативи вчителя, а з вимог реформи рекомендується облаштувати куточок живої природи для проведення дослідів: пророщування зерна, спостереження та догляду за рослинами та тваринами.

6. ЗЕЛЕНЕ СВІТЛО ДЛЯ ЕЛЕКТРОННИХ ПІДРУЧНИКІВ
Електронний підручник зрівняли в правах з паперовим, а з бюджету виділили 54 млн гривень на закупівлю «заліза» для роботи та підтримки національної освітньої е-платформи. Ця інноваційна система забезпечить педагогів та учнів електронними підручниками та навчальними матеріалами. Зараз у МОН розробляють нормативну базу для впроваження електронних підручників.

7. ОЦІНЮЮТЬ НЕ ПОМИЛКИ
За новою моделлю, у 1-3 класах будуть оцінювати процес навчання, а не результат. Важливим стане не те, скільки учень зробив помилок, а те як він сприймає та засвоює навчальний матеріал і як зростає над собою. На заміну звичайного табеля з оцінками впроваджують Свідоцтво досягнень. У ньому вчителі оцінюватимуть, наскільки активно дитина працювала на уроці, чи була допитливою і як співпрацювала з однокласниками.

8. ІНКЛЮЗИВНА ОСВІТА
Нова українська школа стає ближчою для дітей з особливими освітніми потребами. Відтепер діти з інвалідністю зможуть навчатися у звичайній школі і в результаті будуть краще інтегровані у суспільство. Для цього у законодавстві передбачено ряд змін. Окрім того, що сама будівля школи має бути пристосована для дітей з особливими освітніми потребами, з державного бюджету вже два роки підряд додатково виділяють кошти на засоби корекції та дидактичні матеріали. Вчителі, що навчатимуть дітей з особливими освітніми потребами пройдуть додаткову підготовку. І що найважливіше, відтепер така дитина абсолютно законно може відвідувати навчання зі своїм асистентом.

9. ВЧИТЕЛІ НАВЧАЮТЬСЯ ОЧНО І ОНЛАЙН
Оновлення школи неможливе без оновлення знань вчителів, які є головним ядром успіху реформи. 22 тисячі вчителів, які цього року прийняли перші класи, пройшли обов’язкову очну перепідготовку та додатково вчатися на дистанційному курсі. Що найцікавіше, це онлайн-навчання сьогодні проходять більше ста тисяч слухачів – тобто більше, ніж кількість учителів перших класів. Також тривають очні сесії з залученими тренерами, на яких вчителі можуть закріпити отримані знання. Уже розпочинається друга хвиля підготовки для вчителів перших класів наступного року.

10. ДИРЕКТОРІВ ШКІЛ ОБИРАЮТЬ НА КОНКУРСАХ
Тепер директорів шкіл не «призначають», а обирають за конкурсом. Новий підхід передбачає участь батьків, шкільного колективу, активістів та мешканців міст і громад в обранні менеджера освітнього закладу (з правом дорадчого голосу). Цією нормою залишились незадоволені старі консервативні директори, які не дуже хотіли змін і планували і наступні 20 років керувати своєю школою. Ці директори поки і продовжують керувати школами, якщо в них не строкові угоди. Директори і кандидати скоріше не задоволені тим, що тепер може бути не більше двох термінів по 6 років в одній школі.

11. ДОПОМОГА ЗАМІСТЬ КОНТРОЛЮ ШКІЛ
Перевіряти заклади освіти тепер теж будуть по-іншому. За це відповідає новостворена Державна служба якості освіти. Її завдання – не контролювати, а сприяти кращому освітньому процесу. Інспектори служби проводитимуть інституційний аудит шкіл. Якщо помітять недопрацювання, будуть шукати можливості, аби підтримати колектив школи і підвищити якість освіти у ній. Натомість, управління освіти, які раніше проводили атестації шкіл, цього вже не роблять і не мають права виконувати функції контролю. Їхнє завдання – допомагати школі і забезпечувати всім необхідним для якісної роботи.

Володимир Грушевський – аналітик проекту «Медіашкола з Децентралізації. Курс ІІ», що здійснюється Центром «Ейдос» за підтримки Програми «U-LEAD з Європою»